Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №323 Дніпровської міської ради

   





Сторінка вчителя - логопеда Дегтярь Валенктини Сергіївни

Вчитель-логопед

Дегтярь Валентина Сергіївна

 

 

 

 

 

 

 

Багатьох батьків турбує питання «Чи є у моєї дитини затримка мовного розвитку, адже вона говорить менше, ніж однолітки?» Однією з найважливіших проблем сучасної логопедії є раннє виявлення та попередження порушень мовленнєвого розвитку у дітей. Адже від своєчасно проведеної корекційної роботи, від усунення причин, що зумовлюють виникнення таких порушень, значною мірою залежить не лише розвиток мовлення, але й формування пізнавальної діяльності дитини, становлення її як особистості. 

    Уже від народження дитина опановує пасивний словник, запам'ятовує слова, їх значення, розрізняє інтонацію. Пізніше розвивається активний словник – дитина вчиться відтворювати почуті звуки, слова, речення. Спочатку дитина просто повторює за дорослим, потім починає спілкуватися, тобто її слова, звуки носять змістовне навантаження. Наприклад, малюк 1-1,6 років за допомогою одного звука «а», вимовляючи його з різною інтонацією, може запитати «Що це? Розкажи!»; виказати незадоволення «Не хочу»; здивування. 

    У віці від 1 до 1,5 років активний словник дітей, як правило, не розширюється, кількість слів майже не збільшується, але активно збагачується пасивний словник (слова, словосполучення запам'ятовуються надовго). В цей час не потрібно спонукати дитину до вимови нових слів. 

    Вчені узагальнили досвід роботи з дітьми і виділили особливості розвитку мовлення у кожному віковому періоді. Розглянемо короткий, але дуже важливий для становлення мовлення період до 3-х років. 

    Пам'ятайте! Мовний запас дітей навіть одного віку є неоднорідним як в кількісному, так і в якісному плані. «Відхилення» від запропонованих норм на 1-2 місяці (випередження або відставання) також є нормою розвитку. Якщо ж дитина відстає відразу по декількох показниках, зовсім відсутні якісь навички, то потрібно звернутися до спеціаліста, який порадить вам правильно підібрати вправи та розвиваючі ігри, які ви можете використовувати під час занять з дитиною.

 

 

 

ОСОБЛИВОСТІ МОВНОГО РОЗВИТКУ ДІТУЙ ВІД 0 ДО 5 РОКІВ

   

     У мовному розвитку дитина проходить декілька стадій, знання яких потрібне батькам для того, щоб уникнути можливих проблем, а при необхідності, вчасно звернутися по допомогу до фахівця.

     Звичайно, слід пам'ятати, що не усі діти розвиваються однаково, в мові, як і в інших областях розвитку, можливі відмінності, обумовлені різними чинниками. Проте, відставання мови дитини на один віковий період може привести його в групу ризику, коли стає необхідною консультація логопеда. 

     Ми розглянемо п'ять вікових інтервалів, в яких позначимо основні напрями розвитку мови.

 

ПЕРШИЙ РІК ЖИТТЯ

     

    Період, в який відбуваються важливі події, закладаються основи дитячої мови. Так, тримісячний малюк освоює ряд звуків і звукових груп, із задоволенням вокалізує, т. е. видає звуки, реагуючи на посмішку або ласкаве звернення дорослих. 

     Звуки, що повторюються, стають усе більш різноманітними і помітними, утворюють так званий " лепет". Потік звуків, що нагадують слова, свідчить про те, що дитина " гулит". 

Немовля навіть може " розмовляти" таким чином сам з собою, або з улюбленою іграшкою. Упродовж усього першого року малюк набуває масу навичок, необхідних для формування основ мови. 

     До кінця року дитина вимовляє декілька простих слів, багато слів розуміє, реагує на нескладні прохання, виконує їх.

 

ДРУГИЙ РІК ЖИТТЯ

     

    На початку цього періоду діти показують усе більш помітне розуміння мови дорослих. Значно більше слів дитина розуміє, ніж вимовляє сама. 

     Все частіше малюк тренується у вимові слів, багаторазово повторюючи їх наодинці, або за іншими людьми. Дитина уважно прислухається до звернених до нього слів, намагається відповідати, іноді на своїй, тільки йому зрозумілій мові. До двох років малюк опановує велику кількість слів, хоча багато з них вимовляє неправильно. 

     Він також може об'єднувати слова між собою, або навпаки, вимовляти частину слова. 

З'являються і перші словосполучення, але явні ознаки розвитку мови слід чекати не раніше, ніж до двох років. 

     Цікавий той факт, що дітям доставляє величезне задоволення вимовляти слова, багато разів повторювати одно і теж. Розвиток мовного апарату приносить дитині не меншу радість, ніж рухова активність. 

 

ТРЕТІЙ РІК ЖИТТЯ

     

    Значний прогрес в розвитку мови дитини і його розумінні мови інших. 

Якщо малюк добре розвивається в усіх областях, але до двох з половиною років помітного просування в розвитку мови не спостерігається, необхідно звернути особливу увагу на мовний розвиток дитини. У його мові мають бути присутніми слова і прості речення. 

     Іноді малюк намагається сказати більше, ніж він доки може, і тому починає запинатися. Якщо не перетворювати це на проблему, такі труднощі незабаром проходять. З боку старших потрібні такт і терпіння. 

     Позитивно впливають в цей період читання дитині книжок, спів пісеньок, різні ігри і спілкування з дорослими, усе це значно збагачує словниковий запас дитини.

 

ЧЕТВЕРТИЙ РІК ЖИТТЯ 

   

     На початок четвертого року життя словниковий запас дитини складає не менше двохсот слів. Досить упевнено дитина може вести просту бесіду, усвідомлюючи, що оточення розуміє його. 

     Мова дитини набуває виразності, вона може говорити тихіше і голосніше, виражаючи тим самим свої емоції. Дитина починає розуміти складніші нюанси дорослої мови, їй доступні прості порівняння і узагальнення. 

     Діти можуть рахувати до десяти, хоча іноді рахунок заучується як вірш, без розуміння сенсу; можуть розрізняти основні кольори. До чотирьох років бажано уміти передавати зміст прослуханої казки, заучувати і розповідати напам'ять нескладні вірші.

 

ПЯТИЙ РІК ЖИТТЯ

     

    Дитина говорить в основному правильно, добре розповідає та описує дії, події, задає багато питань, може сприймати юмор та навіть іноді шуткує сама. 

     Як і раніше, дитина може розмовляти сама з собою під час гри, але все частіше ця розмова стає внутришньою, свої ідеї та роздуми малюк не завжди виказує вголос.

 

     Розглянувши ряд основних моментів в речевому розвитку маленьких дітей, розглянемо важливі пункти, на які слід звернути особливу увагу.

     Отже, виразна вимова слів спостерігається у деяких дітей вже до року, проте більшість починає говорити на другому році життя. 

     До двох з половиною років викликають занепокоєння малюки, які не говорять і не намагаються цього робити. 

     До трьох років дитина має великий словниковий запас, веде бесіду, освоює абстрактні поняття, такі як колір і рахунок, але в його мові ще досить багато помилок.

     В чотири роки зустрічаеться ще неправильна вимова, але мова стає зв'язаною та використовується по самим різним приводам: бесіда, питання, переказ, читання напам'ять, опис подій и т. інш. 

     К п'яти рокам развивається розуміння таких категорій, як розмір, час, колір, лічба. 

     Задача дорослих в цьому віці допомогти дитині далі развивати мовні навички, а при виявленні відхилень в розвитку мови звернутися за допомогою до фахівця.

 

 

Вправи для заняття з дитиною вдома

 

     “Впіймай звук!”. 

     Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні - “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: 
- звук [а] серед у, у, а, у;
- звук [а] серед о, а, і, о;
- звук [і] серед и, е, і, и;
- звук [с] серед л, н, с, п;
- звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.

     “Повтори!”. 

     Запропонуйте дитині повторити за вами склади
- та-та-да - пі- пи - ат-от
- па-па-ба - мі-ми - ум-ом
- ка-ка-га - ді-ди - іт-ит
- ва-ва-фа - кі-ки - ек-єк

     “Ланцюжок слів”. 

     Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:
- мак, лак, так, бак;
- тачка, качка, дачка;
- сік, вік, тік, бік;

     “Назви слово!”. 

     Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:
- на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;
- на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;
- на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.

     “Знайди спільний звук!”.

      Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”
- Оля, осінь, овочі, окунь - [о] 
- Сад, суп, сумка, ніс, лис - [с]
- Аня, агрус, акула, автобус - [а]
- Маша, мак, мама, сом - [м]

     “Забий м'яч у ворота”. 

     Запропонуйте дитині подути на ватний чи паролоновий мячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.

     “Язичок-футболіст”. 

     Як і в попередній вправі треба забити мяч у ворота, але тепер з допомогою язика. Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика.
     “Літак”. 

     На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати. Відкрити рот, широкий язик покласти на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь виходить посередині язика. Дитина повинна сильно подути, так, щоб “літак” полетів вгору.

     “Пелюстки”. 

     Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути, щоб пелюски злетіли з вашої долоні.
     “Кораблик”. 

     Налийте у миску воду. Зробіть паперовий або пенопластовий кораблик, та покладіть його на воду. Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку довгим струменем повітря, наче вимовляючи зхвук “ф”, а потім преривчасто, наче вимовляючи звук “п-п-п-п”.

 

Важливо проводити також вправи для розвитку голосу. Такі ігрові вправи необхідно проводити на добре знайомих дітям звуконаслідуваннях. Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі звуконаслідування дитина вимовляла на видиху.

 

«Аня співає пісеньку». А-а-а, а-а-а.

«Гуде потяг». У-у-у, у-у-у.

«Болить зуб». О-о-о, о-о-о.

«Пароплав гуде». И-и-и, и-и-и.

«Жабенята посміхаються” І-і-і, і-і-і.

«Заблукали в лісі». Ау-ау-ау-ау.

«Малюк плаче». Уа-уа-уа-уа.

«Пісенька водички». С-с-с-с.

«Пісенька комарика». З-з-з-з.

«Пісенька вітру». В-в-в.

«Гріємо ручки». Х-х-х-х.

«Стукають підбори ». К-к-к-к.

«Граємо на барабані». Д-д-д-д.

«Гусак сичить», «Кулька сдувається». Ш-ш-ш-ш.

«Жук дзижчить». Ж-ж-ж-ж.

«Зозуля кує». Ку-ку, ку-ку.

«Гусак». Га-га-га.

«Корова». Му-му-му.

     

   Проспівування на одному видиху звукової доріжки а-о-у-и-е (один звук плавно переходить в інший, і кожний тягнеться не менше 2 сек.);

     Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким голоском, грубим голосом);

     Проспівування звуку А на видиху (зробили глибокий вдих, надули животик, плечі не піднімаються, на видиху співаємо «А-а-а-а-а-а-а!»);

     Проспівування простої мелодії (наприклад, «У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялинонька, і зайчик з нею ріс…») на звук М чи У. Тобто, дитина робить глибокий вдих, надуває животик, а потім, на безперервному видиху, начебто наспівує тільки мелодію пісеньки («м-м-м-м м-м-м-м…»);
     

     Велике значення для нормалізації темпу і ритму мовлення має виконання спеціальних вправ спрямованих на розвиток координації мовлення з рухами.

     «Машина».

Бі-бі-бі гуде машина, (ритмічно плескати в долоні)
Не поїду без бензину. (ритмічно тупотіти ногами)
     «Дощик». 

Дощик, дощик, крап-крап-крап, (вказівним пальцем правої руки стукати по лівій долоні)
Мокрі всі доріжки. 
Нам не можна йти гуляти, («погрозити» вказівним пальчиком)
Ми промочимо ніжки. (ритмічно потупати ногами)
     «Листочки». 

 

Листочки над нами кружляють, (руки підняти нагору, махати кистями рук) 
Листочки на землю лягають. (присісти)
Вони з височині злетіли, (піднятися і потягнуться на носочках)
Листочки кружляти хотіли. (плавні рухи руками праворуч, ліворуч)