Співпрацюйте з педагогічними працівниками закладу дошкільної освіти щодо організації освітнього процесу в дистанційному форматі в умовах війни. Постійно підтримуйте зв’язок з вихователем. Зокрема, повідомляйте йому про місце перебування та стан здоров’я дитини.

Відстежуйте негативні наслідки пережитих психотравмувальних подій. Зокрема, постійно стежте за психоемоційним станом дитини та її самопочуттям. Звертайте увагу на збудливість, тривожність, агресивність, заглиблення в себе. Також уважно стежте за здоров’ям дитини, зокрема сном, апетитом, настроєм, частотністю вередування, наріканнями на головний біль тощо. Адже це можуть бути показники втоми, перевантаження, хвилювання, страху та психотравми.

Пам’ятайте, що щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу з дитиною — запорука її успішного подальшого майбутнього. Щоб дитина відчувала вашу повну емоційну присутність, читайте разом, грайте, виконуйте різноманітні завдання. Для цього послуговуйтеся матеріалами, розміщеними на платформі розвитку дошкільників НУМО, а також на сайті МОН «Сучасне дошкілля під крилами захисту». Якщо в дитини щось не виходить, допомагайте їй, підтримуйте, будьте терплячими.

Пам’ятайте, що педагоги закладу дошкільної освіти завжди готові підтримати й надати необхідну професійну допомогу з питань виховання та розвитку дитини. Тому не зволікайте та за потреби звертайтеся до них за порадами й рекомендаціями.

Допоможіть дитині встановити зв’язок не лише з минулим, а взагалі з життям і безпекою. Для цього дотримуйте режиму дня та звичних ритуалів. А також формуйте в дитини навички безпечної поведінки за допомогою рекомендованих онлайн-матеріалів і відео, підготовлених МОН, ДУ «Український інститут розвитку освіти» і ЮНІСЕФ.