Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №323 комбінованого типу" Дніпровської міської ради

   





Сторінка батьків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як зробити автомобільну поїздку для дитини комфортною і безпечною

 

  Керування транспортним засобом, в якому перебувають пасажири, вимагає від водія дотримання ряду умов, викладених в Правилах дорожнього руху. Найбільш вразлива категорія пасажирів – діти, їх перевезення вимагає підвищеної уваги від водія і наявності спеціальних конструктивних пристроїв в автомобілі. Пропонуємо добірку корисних порад.

 

Правила перевезення дітей в автомобілі

         За статистикою, більше половини травм, отриманих дітьми в результаті дорожньо-транспортних пригод, – це наслідок відсутності спеціальних засобів транспортування в легкових автомобілях. Поширена практика перевозити дітей, утримуючи їх на руках у дорослого пасажира, виявилася найбільш небезпечною для дитини. Під час екстреного гальмування або іншого автомобільного маневру, дитина, що сидить на колінах практично виконує функцію "подушки безпеки" і приймає на себе всю масу тіла дорослого.

    Результати численних краш-тестів свідчать про те, що максимальна безпека дитини в автомобілі може бути забезпечена при зафіксованому положенні дитини, що 

досягається спеціальним автомобільним дитячим кріслом. 

     Якщо дитину пристебнути ременем безпеки на задньому сидінні, це не вбереже її від можливого вислизання з-під ременя. Деякі батьки намагаються "модернізувати" дитяче місце в автомобілі, саджаючи дитину на подушку, а потім пристібаючи її ременем безпеки. Ця "самодіяльність" не тільки неефективна, але часом може погіршити характер і тяжкість травм при можливій ДТП.

   Застосування дитячих автомобільних крісел гарантує не тільки безпеку дитини в поїздці, але і є обов’язковою вимогою ПДР. Порушення пункту 21.11 Правил тягне за собою штраф і складання протоколу про

адміністративне правопорушення.

 

Згідно з Правилами дорожнього руху, забороняється перевозити дітей:

       Без спеціального автокрісла до 12 років і зростом нижче 145 см;

       На сидінні мотоцикла або мопеда;

       У темний час доби для організованих груп дітей;

       До 16 років заборонено перевозити дітей і підлітків в кузові вантажного автомобіля.

Бустер – заміна для автокрісла?

   Зовсім крихітні немовлята подорожують в автолюльках, малюки трохи старше – в автокріслах. Але що робити з непосидою, який вже не хоче сидіти в жорсткій конструкції? Хорошою альтернативою стане бустер для дитини.

    Бустери для дітей часто називають різновидом автокрісла. Також можна почути назви на кшталт "автокрісла без спинки", однак цей термін не відповідають дійсності. Фактично бустер для дитини – це сидіння з підлокітниками, яке робить малюка вище. У такому положенні дитину можна пристебнути ременем безпеки, не побоюючись, що стрічка пройде через обличчя. Бустер піднімає дитину, і ремінь безпеки лягає на плече – тільки таке його положення забезпечить необхідний рівень захисту при ДТП. Тобто, бустер – це просто адаптер, за допомогою якого дитину фіксують стандартним ременем.

 

 

З якого віку бустер для дітей можна встановлювати замість крісла?

  Якщо дитина не досягла ще трьох років, то в цьому пристрої її перевозити не можна. Але, крім віку, потрібно ще орієнтуватися на вагу і зріст пасажира. Більшість бустерів розраховані на вагу від 15 до 45 кг. Дитину, яка важить менше 15 кг, однозначно рано пересаджувати з автокрісла, навіть якщо вона і досягла потрібного віку. Крім того, адаптер розрахований на зріст дитини від 120 см.

 

 


 

 

РОБІТЬ
 
Радійте Вашій дитині.
Займаючись домашніми справами, наспівуйте щось.
Розмовляйте з дитиною спокійним, підбадьоруючим тоном.
Слухайте дитину уважно, коли вона вам щось розповідає.
Будьте терплячими.
Щодня читайте дитині.
Не скупіться на нагороду: похвалу чи поцілунок.
Заохочуйте зацікавлення і уяву дитини.
Пілкуйтесь про те, щоб у дитини були нові враження, про котрі вона могла би розповісти.
Купуйте платівки чи касети з улюбленими піснями, казками дітей, нехай вона слухає їх знову і знову.
Допомагайте дитині вивчити її ім'я та адресу.
Якщо дитина почала щось колекціонувати, займіться цим разом з нею.
Відвідуйте разом з дитиною музеї, бібліотеки.
Не втрачайте почуття гумору.

 

НЕ РОБІТЬ
 
  • Не перебивайте дитину, не кажіть, що Ви все зрозуміли, не відволікайтесь поки дитина не закінчила свою розповідь - тобто не дайте дитині запідозрити, що вас мало цікавить те, про що вона розповідає.
  • Не задавайте занадто багато запитань.
  • Не заставляйте робити дитину те, до чого вона не готова.
  • Не заставляйте робити щось, якщо вона "крутиться", втомилась чи чимось схвильована.
  • Не потрібно весь час поправляти дитину, постійно повторювати: "Не так", "Перероби це".
  • Не кажіть: "Ні, вона не червона", краще скажіть: "Вона синя".
  • Не варто критикувати дитину, навіть на одинці, тим більше в присутності інших.
  • Не слід встановлювати для дитини великої кількості правил: вона перестане звертати на них увагу.
  • Не зловживайте стимулами для дитячих вражень - іграшками, поїздками тощо.
  • Не порвінюйте дитину з іншими дітьми
 

 

ПЯТЬ ОСНОВНИХ ПРАВИЛ, ЯКИМИ СЛІД КЕРУВАТИСЬ У ВИХОВАННІ ДОШКІЛЬНЯТ.

 

 

 Менше сварити – більше хвалити.

 

 Менше карати  -  більше любити.

 

 Менше вимог – більше справедливості!

 

 Менше скарг – більше життєлюбства!

 

 Менше погроз – більше радості!

 

 

 

 

ПАМЯТКА ДЛЯ ДОБРИХ БАТЬКІВ.

 

      

 

 

 Не чекайте, що ваша дитина буде такою як ви. Або такою, як ви хочете. Допоможіть їй стати не такою, як ви, а собою.

 Не вимагайте від дитини плати за все, що ви для неї робите. Ви дали дитині життя - як саме вона може віддячити вам? Вона дасть життя іншому, той - третьому: це незворотній закон вдячності.

 Не ображайте дитину, щоб в старості не їсти гіркого хліба. Бо, що посієш, те й пожнеш.

 Не ставтесь до дитячих проблем зверхньо? Ноша життя дана кожному згідно з його силами, і будьте певні, що дитині її ноша не легше, ніж вам ваша. А може й важча, бо у дитини ще нема звички.

 Не принижуйте дитину! Пам'ятайте: вона - особистість!

 Не мучте себе, якщо не можете щось зробити для своєї дитини.

 Для дитини зроблено мало, якщо не зроблено все.

 Умійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть чужій дитині те, що не хотіли, щоб інші зробили вашій.

 Любіть свою дитину будь-якою: бездарною, безталанною. Спілкуючись з нею, радійте тому, що дитина - це свято, яке поки що з вами.

 Сприймайте свою дитину як рівну собі людину. Частіше давайте їй розуміти, що ви на неї покладаєтесь і впевнені, що вона виконає ваші доручення.

 Залучайте малюка до спільної з вами діяльності, набравшись терпіння і розуміючи, що малюк не все зробить до ладу.

 З повагою ставтесь до дитини і її справ.

 Виховуйте у дитини розуміння того, що її настрій, як і ваш, впливає на емоційний стан решти родини.      

 

 

 Знайте, «ключик» до кожної дитини        

                            - найважливіша річ у вихованні!

 

 

 

 

 

 

СТАНОВЛЕННЯ ДИТЯЧОЇ

ОСОБИСТОСТІ.

 

  1.  Коли дитину оточує критика, вона звикає засуджувати.
  2.  Коли дитину оточує ворожість, вона звикає воювати.
  3.  Коли дитину оточують насмішки, вона стає сором’язливою.
  4.  Коли дитина живе з почуттям сорому, вона набуває комплексу вини.
  5.  Коло дитина живе в атмосфері толерантності, вона вчиться бути терпимою.
  6.  Коли дитина живе в атмосфері підтримки, вона вчіться бути впевненою в собі.
  7.  Коли дитину хвалять, вона вчиться цінувати інших.
  8.  Коли дитина живе в атмосфері чесності, вона вчіться справедливості.
  9.  Коли дитина живе в атмосфері безпеки, вона вчиться довіряти іншим.
  10.  Коли дитина живе в атмосфері схвалення, вона вчиться любити себе.
  11.  Коли дитина живе в атмосфері прийняття, доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

 

 

Сім правил успішного батьківства

 

1.    Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Діти вчаться,наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка – приклад для наслідування.

2.    Змінюйте ситуацію, а не дитину. Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

3.    Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого не бажаєте, формулюйте своє небажання чітко.

4.    Висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, у якій вона опинилася. Пояснюйте причину, яка впливає на ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими – використовуйте тактику переключення уваги.

5.    Обирайте виховання без побиття та крику. На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Пам’ятайте: людина може чомусь навчитися тільки коли спокійна, задоволена чи радіє чомусь.

Коли дитина дістала ляпас, вона стає сердитою, знервованою, тому не може усвідомити , за що і чому її покарано.

6.    Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм робити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягтися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини.

7.    Прислухайтеся до того, що говорить ваша дитина. Цікавтесь тим, що вона робить і відчуває.

                             П А М Я Т А Й Т Е:

любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини та взаєморозуміння.