В яких випадках потрібна допомога логопеда?

Дитячий логопед потрібен для дитини від 2 до 6 років, якщо вона:

-  не розмовляє у 2 роки або використовує слова, що складаються з двох-трьох однакових складів (лепетання), викривляє слова перестановкою складів;

-     у 3 роки говорить нерозбірливо та її мовлення незрозуміле для оточуючих;

-     неправильно вимовляє звук;

-     володіє маленьким словниковим запасом;

-     неправильно узгоджує слова;

-     відчуває утруднення у процессі навчання читанню.

У чому полягає допомога логопеда?

Логопед допоможе Вам оцінити ситуацію, що склалася. Відзначить, які є відхилення у мовленні, розумінні, спілкуванні, які сторони мовлення та психічного життя необхідно розвивати. Треба мати на увазі, що мова тісно пов'язана з ритмічними здібностями, координацією рухів і дрібною моторикою, слуховою увагою і ін

Логопед знає, як навчити дитину правильно вимовляти звуки; розвивати фонематичне сприйняття; працювати над умінням складати розповіді, перекази; навчити дитину грамоти, читанню та письму; формувати складову структуру слова.

Для кожної дитини складається індивідуальна корекційна програма, підбираються завдання і вправи.

Вікові норми мовленнєвого розвитку дітей

Ми всі з великим нетерпінням чекаємо на перші слова свого малюка. І це зрозуміло – поява мовлення один з найважливіших показників нормального психічного розвитку дитини. І ось переш слово вже сказано, що ж далі? Що повинна вміти дитина у 2-4 роки, 5-6 років? На це питання, що хвилює багатьох батьків, надається відповідь у цій статті.

У 1,5-2 роки дитина може говорити приблизно 50-70 слів, в основному це – іменнкии: назви іграшок та предметів найближчого оточення; імена; прикметники «великий» та «маленький», рідше – дієслова, особові займенники.

На другому році життя діти досить чітко починають вимовляти такі голосні звуки, як [а], [у], [о], [и]. Деякі приголосні малюки замінюють більш простими, доступними, викривляють звуки або зовсім їх не вимовляють. Їх мовлення насичене мˋякими приголосними [т'], [д'], [с'], [з']. У цьому віці можливе спрощення вимови слів, наприклад, скорочення або називання складу, найчастіше всього наголошеного або першого: "ко" або "моко" замість молоко. У два роки у дитини повинні зˋявитися прості речення, прохання: «Мама, дай мˋяча. Хочу пити сік!».

У 3 роки дитина починає задавати багато питань, самостійно з великим бажанням відповідає на питання, із задоволенням вивчає маленькі віршики та пісеньки. У цей вік зазвичай вона правильно вимовляє голосні та приголосні звуки ([б], [бь], [п], [пь], [м], [мь], [т], [ть], [н], [нь], [к], [кь], [г], [гь], [в], [вь], [ф], [фь]). Діти 3 років вже говорять розгорнутими реченнями.

У 4 роки малюк правильно вимовляє свистячі звуки: [с], [сь], [з], [зь], використовує у мовленні складнопідрядні речення: «Мені подобається малювати олівцями, тому що вони різнокольорові», розповідає ро те, що бачив на прогулянці, що йому прочитали.

У 5 років дитина правильно виповляє шиплячі звуки: [ш], [ж], майже не припускається у мовленні граматичних помилок, може звˋязно розповісти про те, що зображено на картинці або серії картинок. Висловлювання стають достатньо просторовими, простежується логіка висловлювання. Нерідко у розповідях зˋявляються елементи фантазії, бажання придумати епізоди, яких в дійсності не було.

У 6 років нормально розвинена дитина правильно вимовляє всі звуки рідної мови, практично не припускає граматичних помилки у мовленні. Найбільш яскравою характеристикою цього віку є активне засвоєння нею побудови різних типів тексту. Дитина засвоюює форму монологу. Мовлення стає контекстним, незалежним від наочно представленої ситуації спілкування. Удосконалення граматичної будови напряму залежить від розвитку звˋязного мовленн